Нові заклади у Львові з'являються як гриби після дощу - все для того, щоб нагодувати океан туристів, що росте з кожним роком. Але не усі заклади, що до смаку гостям міста, стають улюбленими для його жителів. Сьогодні хочу розповісти про три нові заклади "винної" вулички Львова - Староєврейської.
- Burger Joint
Ця мода на бургери, чесно кажучи, починає дратувати. Буквально за кілька місяців вони захопили меню дуже багатьох закладів. Не впевнена, що така мода надовго, але вона є і нічого з цим не зробиш. У Burger Joint тішить одне: бургери справді смачні.
Загалом заклад мене втішив - світло, красиво, багато місця. Що надважливо - там, поки що, не надто людно - у Львові це, все ж таки, серйозний привілей. Обслуговування мені сподобалось - ненав'язливо і мило. Ще одна деталь - туалет - його теж можу лише похвалити - чисто, зручно, просторо.
Що до меню. Це бургерна, тому бургери - основна страва і головна фішка. Круто, що готують їх на вугіллі. Я спробувала яловичий з грибами, і він виявився дуже смачним. Як бонус - принесли трошки салатику і фрі. На кожному столі є кетчуп і гірчиця, до них приносять соусник, що теж зручно. Єдиний нюанс - я замовила бургер medium просмаження, а мій був, швидше, well done. Врятувала наявність грибного соусу і гірчиці. Але якщо ви любите rare - раджу наголосити на цьому. Взагалі про ступінь просмаження питала офіціантка, і я впевнена, що моя плутанина - випадкова. Але все ж, будьте уважні. Крім бургера я ще відпила трохи лате з чашки мого супутника, але нічого видатного там не було - стандартна собі кава з молоком.
Отже, загальні враження: красиво, в тренді, смачно. Ціни (як на мій студентський погляд) трохи вище середнього. Бургери від 50 грн. Порція для мене була якраз, але я хоч і дівчинка, проте, доволі таки ненажера. Тут мене нагодували повноцінно:) Важливо, що заклад не претендує на те, щоб стати дуже туристичним місцем - люди просто готують смачну їжу і створюють затишок.
- SOWA cafe
О! В Сову я дійшла аж з третього разу. І така рада, що дійшла! Справді дуже красиво, затишно і смачно. В меню головну роль грають гофри, які у Львові хоч і є, і саме на Староєврейській, в Ла Фамілії, але мені їх було мало. Ну от мало і все. А у Сові їх так багато! Мені моя гофра з морозивом і малиновим соусом дуже сподобалась. Тері сказала, що в гофрі з лососем мало лосося і соусу, а Ярина мовчки з'їла шоколадну з морозивом.
В Сові дуже красиво. Багато предметів інтер'єру з Ікеї, що багато кого тішить. Дуже світло і скрізь красивезні сови. Навіть в туалеті, який, до речі, дуже зручний і просторий.
В меню, крім гофр, кілька супів, салатів та основних страв. Тішить, що крім кави-чаю є лимонади та безалкогольні коктейлі. Є непогані чилійські вина і пара українських.
Загальне враження: дуже красиво, світло, тепло, свіжо. Насправді, щоб оцінити кухню Сови мені одної гофри не вистачило. І я обов'язково хочу спробувати лимонад. Але змусить мене повернутись туди саме інтер'єр. От мені там хочеться жити - так гарно і свіжо, що сиділа б і писала б щось, читала, говорила...Ціни середні: гофри від 29 грн, коктейлі від 25. Обслуговування було ну дуууже не нав'язливим, але я так люблю. Відвідувачів було не дуже багато, але досить, як на пообідній час будня. І видалось мені, що Сова претендує стати місцем, де львів'яни і туристи змішаються і не буде зрозуміло хто є хто. Але такі заклади, на мій погляд, найкращі. Обов'язково піду туди ще!
- Теплий п'єц
Не таке вже й свіже місце, десь про нього читала вже, але напишу і я.
Перше враження у мене було неоднозначним - барна стійка за модою 90-х років з вітриною для тортиків і пляцків аж натякала - тут щось не те. Але ми пішли далі, поверхом нижче, у підвальний зал. Інтер'єр мене не вразив і не розчарував - старі кахлі, п'єци... Це все вказало на те, що чекають власники туристів, ой як чекають. Побільше старого красивого, менше роботи дизайнеру. Ну але то таке. Далі було меню. Я терпіти не можу меню з написаними кульковою ручкою цінами! Ну жлобство, інакше не назвеш - шоб не передруковувати замалюємо потім коректором. Ціни, до речі, коливаються дуже серйозно - від дешевих супчиків до дорогуватих основних страв. Але меню якесь не туристичне - назви звичайні, алкоголь теж простий - ніяких тобі львівських наливок абощо. Обслуговування уважне, але не занадто - кілька разів офіціант ігнорував наші погляди, а кричати на весь зал я, якось, не звикла. Туалет тіснуватий і не надто зручний, але дуже чистий. Супчик, який я спробувала був дешевим і непретензійним - ну нормально, але я можу й смачніше приготувати. Хоча, чи можна придиратись до супу, який коштує 15 грн? Не знаю. Знаю, що в Теплий п'єц навряд чи піду ще, і не тому що разюче не сподобалось, а тому, що це категорично не мій формат закладу. Він видається привидом із дев'яностих. Особливо, дякуючи хлібу, по 60 (здається) копійок за шматочок. Давали б вже безкоштовно чи порцію на 2 - 3 гривні.
Немає коментарів :
Дописати коментар