Сьогодні довелось
побувати у львівському «Метро», що на вул. Вашингтона, і пересвідчитись, що
рівень паніки в українців зашкалює.
Сайт bit.ua відреагував статтею, про те, що можна купувати замість гречки і решти
суперпопулярних товарів (http://bit.ua/2015/02/products/),
а мені дуже хочеться написати, чому не варто купувати те, що розкуповують
найбільше.
1.Гречка
Насправді
серйозних причин не купувати гречку немає. Вона довго зберігається, містить безліч корисних речовин та може бути використана в приготуванні багатьох страв. Але
недоліком гречки є її ціна – саме ця крупа найчутливіше реагує на будь-які
зміни в економіці країни. Крім того, поширеною вона є лише в країнах колишнього
союзу – в решті світу її використовують тільки у вигляді борошна. То чи не
варто просто переключитись з гречки на інші крупи? Корисними є майже усі каші:
перлова, вівсяна, пшоняна, ячна. А ще можна купувати рис. Багато рису. Тим
більше, що можна обрати з кількох видів, а користі буде не менше, ніж з гречки.
2.Сіль
Це найдешевша спеція у світі. І її подорожчання має досягнути немовірних масштабів аби справді налякати споживача. Продукт першої
необхідності? Так. Але не все так просто. Справа в тім, що сіль часто вже є у
продуктах, які ми споживаємо. Крім того, якщо обмежити її вживання або
виключити з раціону повністю – гірше не стане аж ніяк. Насправді неймовірного
ажіотажу навколо солі я ще не помітила, але якщо якимось дивом вона зникне з
полиць мого супермаркету, то не надто засмучусь. Без солі прісно? Зазирніть
у відділ приправ – там ще багато цікавого.
3.Цукор
Цей пункт для
мене значно сумніший. Буду відверта: солодке не те що люблю – я його обожнюю.
І насправді, мені повна відсутність цукру загрожує хіба за вкрай важких умов –
тато має якийсь особливий пунктик саме на цукор, тому вдома майже завжди його
аж… мішок. Ось так. Але якщо уявити собі, що паніка небезпідставна і цукор, якщо не зникне, то неймовірно подорожчає, то вихід навіть простіший ніж у
випадку з сіллю. Людина може жити без цукру. Легко й просто. Не вірите – маю подругу
яка взагалі не вживає солодкого, можу попросити її про публічну лекцію. А для
особливо стурбованих цукрозалежних – на прилавках повно солодощів (хай і
недешевих), а ще завжди можна робити так, як було в часи до цукру – їсти мед.
Менше, рідше, зате корисніше в сто разів.
4. Олія
Знову начебто
продукт першої необхідності. Чому начебто? Бо розмітають з полиць рафіновану
олію. Просто тому, що бояться подорожчання. А насправді все просто – менше смаженого,
більше свіжого, вареного, парового, тушкованого. Замість трьох літрів
рафінованих соняшникових калорій – літр нерафінованої користі. Для тих, хто може собі дозволити – чудовий варіант купити олію
оливкову. Чи взагалі будь-яку нерафіновану олію холодного віджиму. І ваші
органи травлення вам подякують!
5. Борошно
Насправді страшна
втрата лише для тих, хто багато готує. Крім того, розбирають борошно вищого
гатунку, яке підходить далеко не для всіх страв, та ще й легко може бути
замінене на інші види. А взагалі, сьогодні мені довелось зайти у фестівську
крамничку «Два кроки», і там, як і в їхніх же «Братванках», борошна якого тільки
немає: і горохове, і лляне, і житнє, і рисове… Словом, не зациклюйтесь,
пробуйте щось нове.
6.Макарони
Моє здивування
досягло неймовірних масштабів, коли в соцмережах з’явились фото порожніх полиць,
де колись були макарони. По-перше, в решті магазинів, крім «Ашану», макарони
нікуди не зникали, а по-друге, ніколи не розуміла, як можна їсти це горе в
таких кількостях. Правильні макарони з твердих сортів пшениці! А якщо їстимете
багато неправильних – швидко наберете вагу. І жодної користі. Якщо ж з вашого
улюбленого супермаркету зникли правильні макарони – в тій же «Братванці» є
борошно з твердих сортів пшениці. Трохи часу, бажання і настрою – і українська
паста, зроблена вашими ж руцями, готова.
А висновок такий.
Паніка і хаос,
які захопили українських споживачів, не мають серйозних підстав. Ну купите ви
ящик олії на 20 грн. дешевше, і що? Через місяць-другий все одно доведеться
купувати дорожче. А купуючи ящик замість пляшки, ви провокуєте виробника й продавця підняти ціну, бо є попит. Купуйте так, як купували і раніше. А ще
краще, подумайте про тих, кому треба більше, і візьміть одну пачку круп замість
двох. А другу покладіть в візочок на АТО.
А навіть якщо
деякі продукти, дякуючи не дуже чемним людям, зникнуть з продажу на певний час,
то це лише привід відмовитись від них ненадовго і спробувати щось нове.